Результати пошуку слова: Ся

А я все ще планерував, опиняючись то в яскравому сонячному сяйві, то в тіні; капсула оберталася довкола вертикальної осі, і величезний, мовби розбухлий сонячний диск розмірено пропливав перед моїми очима, з’являючись ліворуч і щезаючи праворуч. … Обернувшись, я помітив біля самісіньких дверей шафу, що сягала аж стелі.

Тарас Шевченко ПЕРЕДНЄ СЛОВО ДО ЧИТАЧІВ МОЇХ БЛАГОЧЕСТИВИХ, КОЇХ ЗАРАДИ СЯ ІСТОРІЯ БУЛА НАПИСАНА Майже сорок років тому задумав я зладити для вас, друзі мої велемудрі, урочистим і прегарним стилем написаний літопис, аби була се новітня повість швидкоплинних літ міста мого Ярополя.

– Кажу, сядь. … Тільки де тут сядеш?  … На волоссі дрижали краплини й сяяли в промінні сонця. … У вухах сережки, на пальцях персні сяяли діамантами. … Гарматні далеко сягають, – … Тепла вода сягала пояса. … Стріха з рогози нависла обшарпаними краями й сягала Іванкових плечей. … У чорних дитячих , кісках сяяли дрібні краплі роси.

Старший — уже поважний, з бородою, здоровий, як робочий віл; менший — ще молодий парубок з невеличкими чорними вусами й задуманими ясними очима; ті очі дуже нагадували батькові, тільки що в батька вони вже пригасли за довгі літа клопоту й праці, а в сина сяли цілим сяєвом молодого вогню.

сонце прорізувало чорну тінь густого лісу, на самому шпилі – на рівній полянці – миготіло, як на воді, сонячне сяйво. … Ти все бачиш, ти все знаєш… І сякі, такі п'янюги, злодії. … Хомка піде, вип'є, сяде під конторою та плаче, плаче за паном, вихваляючи його добрість, згадуючи, коли, і як, і де їздили вони з паном.

Як-то часто приходять менi на ум молодi лiта: де що було, як… Вже старуха сива, а пам'ять молода не забулась… Отсе наша хата стояла на шпилечку… Було, вийду, сяду на призьбi, прислухаюся, придивляюся. … Була в їх дочка Катря… Ся не в матiр зародилася – палка, прудка дiвчина – трудно їй було батеньку коритись.

Школи в їх тоді ще не було, так Зінько з свого заробітку дякові платив, аж поки той навчив його так-сяк читати. … Та й почав лічити, які є науки: і така, і сяка, і он яка… … З-під чорних рівних брів (заздрощів дівочих) сяли розумні променисті очі. … Не то дитина дурна, а й здоровий лобуряка сяде та й давай кийком гатити по їй.

7 Поглянь на схід, як в сяйві благовіснім Лице вогненне ранок підійма, І вся земля тим променям навкісним Вітання шле, ясніючи сама. … Зеніту дійде світла колісниця, Як молодість – найкращої пори, І ми за сяйвом повертаєм лиця, Рвучись душею й тілом догори. … А хай твій син в далекі дні сягне ті, Ти житимеш і в синові, й в сонеті.

В подвійному місячному сяйві мигтіли ложки. … Гетевей поглянув на місто, що тьмяно мерехтіло в зоряному сяйві. … Місячне сяйво обливало його коротке стрижене волосся і чисто виголені молоді щоки. … Загін відійшов у перламутровому місячному сяйві. … Нам вже більше не блукати Серед ночі босоніж, Хоч любов не позичати Й сяє місяць, як раніш.

си – частка (ся) незмінювана словникова одиниця