Улас Самчук – Марія
Прийде ввечері натомлений додому, скине мокре взуття, сяде коло столу і жує кусень хліба або бараболю «з мундирами». … Колодязь глибокий, двадцять п’ять сягів. … Сяють срібні ризи і усмішка Богоматері. … Сядь-но, дитино! … Сядеш собі на пеньочку, обіпреш лікті об коліна, обіймеш долонями голову і яких не передумаєш дум.