Результати пошуку слова: Ся
ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ – Навчальний посібник
на голову сядуть”, а більше – зникне теплота. … Завжди легко розпізнається стан радості: посмішка, очі сяють, примружені або розкриті, хода легка, брови підняті, обличчя динамічне, мова жвава. … Щоб її конкретизувати, малюємо коло (студент) і уявляємо його розвиток (сяюче сонце, яке має промені — якості, необхідні розвиненій людині).
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна
Але я працюю, сім’ю утримую непогано, міг би, звичайно, краще, але я не продвинутий, фантазія моя не сягає далі належного заробітку за належний труд. … На Майдані протистояння сягає апогею. … Зате столиця сяяла й мерехтіла, гейби коштовний діамант на грудах нації. … Той божевільний у Гоголя боявся, що Земля сяде на Місяць.
Психіатрія. Курс лекцій. Навч. посібник
Слiд вiдмiтити, що одержанi у результатi обстеження данi викладають28 ся в iсторiї хвороби описово, без вживання психiатричних термiнів та констатуючих оцiнку і тлумачення виявлених у хворого психопатологiчних феноменiв. … Розірваність мислення може сягати рівня втрати логічного зв’язку між словами всередині речення (інкогеренція).
БАХ Річард – Ілюзії
Зовсiм близько пiдi мною зеленолистими джунглями шурхотiла кукурудза, зблиснула дротяна огорожа, а далi, ген-ген, скiльки сягало око, розпросторилась щойно викошена сiножать. … На дерев’яних деталях сяє, мов дзеркало, свiжа фарба. … У мене одразу ж сяйнула думка, що менi було нi до чого викликати його гнiв.
ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів
Буйний зелений бур’ян сягав їй до колін, ніжне, тепле проміння ранкового липневого сонця пестило їй обличчя, легенький вітер наче обіймав струнку гнучку постать, лоскотав шию, невидимими невідчутними пальцями перебирав її кучері. … Більше того, його обличчя сяяло, борідка нервово підстрибувала, очі дивилися на товаришів переможно.
ВЕРН Жюль – Незвичайні пригоди експедиції Барсака
Скільки око сягає, ніде нема іншої рослинності, крім мізерної суміші чагарників і злаків заввишки від двох до трьох метрів, відомої тут під назвою “хащів”. … Передо мною, скільки око сягає, тягнеться рівнина, вкрита хащами. … Так зрозумів і капітан: його обличчя сяє. … Цього ледве вистачило, щоб сяк-так нагодувати чотирнадцять чоловік.