ЛОНДОН Джек – Мартін Іден
Мартін обережно сів на краєчку крісла, не знаючи, куди подіти руки. … Після обіду, сівши за рояль, вона грала йому – з таємним викликом, напівсвідомо підкреслюючи безодню, що розділяла їх. … На Телеграф-авеню він сів у трамвай, що йшов до Берклі. … Мартін поклав Свінберна й Браунінга на стілець, скинув піджака і сів на ліжко.