Результати пошуку слова: Сіно
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків
Ледве помітний в лісовім зелі, збирав квітки і косичив ними свою кресаню (бриль), а утомившись, лягав десь під сіном, що сохло на остривах([5]), … Вони, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самосійні по сіножатях, як смереки ростуть по горах.
Микола Олійник – Леся
Широкі, вимощені запашним сіном санки промчали засніженою головною вулицею, потім Лубенською і незабаром — за місто. … Гуртом вони йдуть у шопу, де чекає на них лісове пахуче сіно і де ще довго не змовкатиме перешіптування… … — Селянин закинув віжки на люшню і, поки Франко ходив по речі, сяк-так розправив на возі сіно.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа
Сіно повстромлювалось в дірки. … Ряба здорова свиня, зіпнувшись на візок передніми ракотицями, всунула голову в сіно, шукаючи поживку, тільки довгі вуха її теліпались. … Вже пізно рипнули двері якось ніби голосніше; в прихожій кімнаті почувся великий шелест, неначе через неї тягли сіно, копицю за копицею.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
І навіть у снах він бачив і чотири броди, і солов’я, і журавля з журавкою, що старались на сіно, тільки довго не міг збагнути, як це соловей весну розвиває, а коли збагнув — здивувався і зрадів, ніби руками доторкнувся до таємничої квітки образу. … А сіно цього року пахуче, немов приворотне зілля, дихай — не надихаєшся.