НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
Я в своєму сірому добрі вибігла на гулянку між їх, неначе сірий вовк з лісу, бо кажуть же: «Що сіро, то й вовк», – … А море й сизий туман мовчали й далеко мріли, як мрії дівочої фантазії, і не давали одповіді. … На далекому морі поліг сизий прозорий туман. … Блуза була дорога, сірого делікатного кольору.