БАРКА Василь – Жовтий князь
Чого зошит – в Оленчиних руках, відомо, але мати ні словом не вказує здогаду: така хитрість любляча. … Похила душа жіноча, така стара, що вії обсипалися з повік, між якими ворушились дві пригаслі іскорки, – … Ні, ця не така! … Вони враз примовкли і спонурились, хоч їм така розрада в хаті, ніби самі з могили повиходили.