Микола Олійник – Леся
Не встигла й на ноги стати як слід, а доля кидає її з місця на місце. … Ні на хвилькУ не сів, поки там, за дверима, вирішувалася її доля. … Я ще знаю прихильників вашого таланту. … Десь-то вже така наша доля. … Треба з нею якось поговорити — заради ж її таланту… … — Скажіть: як ви оцінюєте її талант?