Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
Вранці, коли прийшли сюди, Таня сама взялася закладати двері стільцем. … Ось він рукою поправив патли свої чорні, Таня бачить його руку, волохату, в чорнім волоссі, міцну руку спортсмена. … Причаївшись десь у затінку, Таня жадібно стежила за рідною постаттю, аж поки хлоп’ячий гурт не зникав у глибині вечірньої вулиці.