Результати пошуку слова: Темно-темно-синій
ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу
– Тут темно, і я… я нічого не бачу, пане інспектор. … Місяць сходив десь уже після півночі, тому що було темно. … В темному небі густо сяяли зорі та зрідка проносились і щезали безшумними болідами освітлені птахольоти. … – Клерку довелося схопитися, бо якийсь тип у синій спецівці безцеремонно висмикнув з-під нього стілець.
ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно
Як вам сказати… шукали, де темно, кущі високі і з алейки не видно. … Швидше молодий, аніж літній, точно не скажеш, бо темно, а обличчя перекривлене і в крові. … І потім – там світла немає, темно, як у негра… не скажу де! … – Звідки у Києві взявся синій вельвет у дрібний рубчик, та ще й у такій кількості? … синій». –
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський
…дивною емблемою – емблемою зради – прип’ятий на чорно – синій емалі вічності, вогневіє в чотирикутнику вікна, за… … Їх впускали в відчинені залізні дверцята по три й ті трійки щезали мовчки в мовчазному, темному череві «ЦЕРАБКООПУ». … Так що, мабуть, коли б навіть і не було залізних щитків за вікнами, то й тоді б в камері було темно.
100 найвідоміших образів української міфології
За версією міфу з місцевості Парі, від сирості й вітру виникли п’ять яєць: темно-червоне із сардоніксу, червоне з міді, блакитне з бірюзи, жовте із золота, біле зі срібла. … Говорили: якщо червоний змій летить — несе гроші, синій — зерно, білий — молоко. … Темної ночі накрили очі — Легше у бою спочинув.
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ
Було темно й не темно. … Не жити вже Демидові на білому світі, бо ж такий він синій та пухлий, і так нестерпно болять руки-ноги, й болить… … Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями. … Чого мені так темно? … Вона зникне разом з вашою темною силою.
УГАРОВ Григор – Невидимий риф
– Може, хоч він допоможе мені!» Негр ступив кілька кроків і знову зупинився, вагаючись: «А що, коли лабама викаже мене?» Ховаючись під парканами, Лабала рушив далі й незабаром зник у якомусь темному підворітті. … Загорський глянув на Лабалу й тільки тепер помітив у нього під лівим оком величезний синій набряк.