Темня Posted on by / 0 Comment темня́ – … іменник жіночого роду (темінь, морок) відмінок однина множина називний темня́ родовий темні́ давальний темні́ знахідний темню́ орудний темне́ю місцевий на/у темні́ кличний темне́* [
Темнити Posted on by / 0 Comment …особа темни́тиме темни́тимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа темню́ темнимо́, темни́м 2 особа темни́ш темните́ 3 особа темни́ть темня́ть Активний дієприкметник Дієприслівник темнячи́ МИНУЛИЙ ЧАС чол.
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Стояла перед ним темнява, пряма, замкнена високим житом, мов смерека, її голова була схилена низько на грудь, а руки спущені вділ.
Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment Мужчина й дiвчина, бiльш або менш сполученi в темнявi автомобiля, що встав пiд деревним краплинням, повiдомили нам, що ми знаходимось в самому серцi мiського парку, та що варто тiльки взяти лiворуч при наступному свiтлофорi, й ми поцiлимо.
Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment Вона спаленіла геть аж під темняве волосся.
ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється Posted on by / 0 Comment Так цiле те дiло й зам'ялося, поки несподiваний i досить таємничий случай не розбудив жидiв з їх оспалостi, мов наглий грохiт грому з невеличкої темнявої хмарочки.
