БАРКА Василь – Жовтий князь
6 Темрява – як чорний дим. … Зосталась темрява, через яку переходити, прощаючись – їм і йому. … Зерно зникло; схолодніла піч; і темрява запанувала. … Вітали наостанок з вікна, коли потяг відходив, аж поки зник він коло хмар, безсвітних, як земля; темрява закрила його слід. … Вночі ж темрява криє; а хто підніметься?