Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Густіла темінь. … — озивається невидюща — темінь. … Згинаючись, спішить по холодній траві, і темінь поволі сходиться, замикається за дівчиною, мовчазна, нерозгадана… VII Низько покотився долиною туман, з лісу повіяло прохолодою, вогкими пахощами грибів. … Темінь і світло перекочувались по дівочому обличчю, примхливо мінили його.