Результати пошуку слова: Терпець

капітанові спало на думку пожартувати з нього, Ну, тут нашому падишахові терпець уже ввірвався. – Чоловік я м’який, але тільки поки мені не увірветься терпець. Вона не вірила, що мені може ввірватися терпець. На другий день уранці я їй заявив: “Тепер ти знаєш, який я, коли мені ввірветься терпець”.

Терпіла я, терпіла, доки терпець не ввірвавсь. бо коли часом у його терпець увірветься і він не змовче, то вона кричить, верещить, стукає кулаком об стіл, мов навісна. Аж тоді в неї терпець увірвався, і вона вискочила, як козак з маку, та з нестямки шусть просто в кабінет на цікаву розмову!

Парубки спочатку мовчали, а потім, видно, терпець їм увірвався, бо раптом посхоплювалися, вихопили з вогню по віхтю і кинулись розганяти дівчат. Та коли терпець їм, здавалося, увірвався, почулися приглушені голоси, і юнаки один за одним перемахнули через паркан. — Ользі Петрівні, виднот урвався терпець.

Нарешті йому вривається терпець, його мучить невідомість – який саме розділ його «Історії» я читаю й чому мовчу. Він поки що не багровів, але терпець його міг швидко ввірватися, тоді порятунку вже не було б. Зопір відчував, що то дівчина, але йому ввірвався терпець. Гістіей утрачав терпець і рівновагу.

– втративши терпець, крикнув Х’ю.  вже втративши терпець, вигукнув високий.  втративши терпець, вигукнув Джо.  Коли ж він нарешті збагнув марність своїх домагань, коли втратив терпець і самолюбство його було уражене, то сказав собі: якщо не йому, то хай вона нікому не дістанеться… І Дженні Стівенс тепер нічия.

Випадок таки справді був урочистий, але гобітові урвався терпець. Нарешті, коли, здавалося, минуло хтозна-скільки днів і всі вони вже задихалися й чманіли без свіжого повітря, їм урвався терпець. Та зрештою гобітові урвався терпець. –  Май терпець і дізнаєшся про все помалу! 

Це в нашого китайця Ході урвався терпець. урвався терпець у Чорного Ворона.  – втрачав терпець Вовкулака. На третій день Ходя, втративши терпець, узяв лука й пішов шукати удачі.

Бути з ним – таке бажання серце сплутало, мов сіть,- З ним лишив терпець і душу я в оту прощальну мить. Шлеш любов ти закоханцям, що їх недугом стає; Шлеш терпець і витривалість, в тебе лік любовний є. Він йому терпець навіяв, щоб всі болі позникали.

Нарештi дiдовi уривається терпець i вiн каже: – –  Терпець, панове, терпець!