Результати пошуку слова: Тихе
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа
І тепер – очі в його повеселішали; він узяв чарку, підняв її до світла, подививсь на неї любо, як мати на свою дитину, і тихенько почав цідити в рот, помалу задираючи голову. … Хведор скинув чоботи, підгорнув поли, взяв графин і, тихесенько закрадаючись, як кіт до миші, пішов у другу темну кімнату точити горілку з барильця.
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся
Дивиться, що й Василь з неї очей не спустить і горіхи у жмені Держить, і жде, що вона йому скаже; от їй його жалко стало, на велику силу, та тихесенько, так що ніхто й не чув, промовила: «Чіт!» – … Бачите, як ми тихенько йдемо і ви нас піджидаєте. … Цилюрик аж головою покрутив та й каже собі тихенько: –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
тихенько промовив писар. … – тихенько сказав о. … Сава увійшов тихенько, неначе ступав навшпинячки, і привітався до хазяїна, поздоровив благочинну з іменинами, поздоровкався з гістьми й сів. … Артемій чогось галасує, тихенько підступив до дверей і заглянув в столову. … сказав Добриловський тихенько й увесь став ніби ще м'якіший.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
– обізвалась тихенько Саня. … сказав тихенько Комашко до Мавродіна. … Саня одхилила руку за лавку і тихенько кинула Фесенків букет в зілля. … – обізвалась тихенько Надя. … Саня тихенько розмовляла з Комашком за вичитані недавно погляди, а Мурашкова сумувала, дивлячись на свого Аристида, котрому Бородавкіна щось товкмачила.
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка
З ним лойтрака він гарно вистилає; Кладуть стару на сіно і тихенько Везуть у балище на водопійло. … Не мавши волі і в людському слові Біснуйся, мов за ґратами гієна, І мук твоїх нехай жахається вселеннаї XI Заїро, сонце любе, райське, тихе! … рече Маруся, І тихеньким словом Стрепенулась паньматуся Мов нежданним громом.