Результати пошуку слова: Тихо-тихенько

Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ…

Posted on by / 0 Comment

Всюди спокійно, тихо. … В Корманичах всюди тихо, спокійно. … Він ішов тихо і постійно уважно слухав, чи нема попереду якоїсь небезпеки. … В околицях Перемишля теж тихо. … Тихенько встав із підлоги і сів на лавку під бічною стінкою. … Тихенько пропливаємо.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками

Posted on by / 0 Comment

В покоїчку і в усіх просторних горницях було тихо, аж мертво. … – обізвалась тихо Таїса Андріївна. … В покоях на одну мить стало тихо, ніби мертво. … – тихенько, сливе пошепки промовила до Уласевича Таїса Андріївна.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол

Posted on by / 0 Comment

тихо спитала вона. … Але коси заповзялися не випустити його з царства білоруких русалок, і він, тихо вилаявшись, змушений був ждати, поки розвидниться. … Стоїть вона собі, ніхто до неї нічого… А на стіну вилізти тихенько і – раз!

ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє

Posted on by / 0 Comment

Довкола було тихо, жарко й брудно. … Дехто з поранених стогнав, та більшість лежала тихо. … – тихо запитав він.- Ім’я? … Я лежав тихо й навіть не намагався погамувати біль. … Сестра (її звали міс Гейдж) тихенько засміялась.- Чи не дали б ви мені води? … Ми сиділи на балконі й тихенько розмовляли.

МІЛН Алан Александр – Вінні-Пух та його друзі

Posted on by / 0 Comment

Іноді, коли Вінні-Пух прибумкає з Крістофером Робіном донизу, він любить у щось погратися, але ще більше він любить посидіти тихенько біля вогню й послухати казку. … Повітря повільно почало виходити з неї, і Вінні-Пух тихо поплив на землю. … Замість відповіді з нори долинуло якесь шарудіння, а тоді знову стало тихо.

АЗІМОВ Айзек – Я, робот

Posted on by / 0 Comment

–  Слово честі, мамо, він стоятиме тихо–тихо, ти навіть не почуєш, що він тут. … Особливо те, як Френсіс Френ тихенько задкував – прямісінько на людину-леопарда, а потім кинувся тікати.  … Донован тихо сказав: – … Вони задріботіли в затінок на своїх тихохідних роботах.

ВОВЧОК Марко – Оповiдання

Posted on by / 0 Comment

От iнше то поплаче собi тихенько, зiтхне, та й годi; а весело – всмiхнеться. … i все про якогось друга милого спiває: "Чому друг не любить, забуває, чому не буває…" Себто свого пана згадує, чи що… А в нас тихо. … Колись-то квилило тихенько – тепер нiме… Так отеє ти вмерло?..

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад

Posted on by / 0 Comment

Вона дихала дуже тихенько, а тоді сказала: – … Вона дихала тихо й рівно, і він лежав і слухав, аж поки знову заснув. … Голос її прозвучав дуже тихо й не зовсім переконливо ні для неї самої, ні для Девіда. … – Поспи трохи,- порадив Девід.- Полеж тихенько поруч, і ми обоє заснемо.

УКРАЇНКА Леся – Поезiї

Posted on by / 0 Comment

Тихо, i вiтер не вiє. … На тихому небi заблиснули зорi, Огнi запалали У мiстi. … Ми тихо стояли, Дивились, як ясно на темному морi Незлiченнi свiтла сiяли. … Нiч обгорнула бiленькi хати, Немов маленьких дiточок мати, Вiтрець весняний тихенько дише, Немов дiток тих до сну колише.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО

Posted on by / 0 Comment

Тихо навкруги, мертво… Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обiзветься зi свого затишку. … Тихо стало в лiсi, страх як тихо. … Але тепер тихо. … Умерла людина – поховати її тихенько, зiйтись потому в гурточок, згадати небiжчика, пом'янути сльозою ("п'яною" –