Результати пошуку слова: Тиш

Оплески стихли, настала тиша. … Але відчувалося, що це тиша перед бурею. … У повній тиші Собеський зійшов на трибуну. … Король почекав, поки настане тиша. … Собеський знову виждав, коли настане тиша і вляжуться пристрасті. … Собеський підняв обидві руки, просячи тиші, а коли вигуки уляглися, сказав: —

У просторому домі тиша. … Нетривала тиша. … шепотів велетень у нічній тиші.  … У повній тиші, що запала в контрольному центрі, ми спочатку глянули один на одного, потім па кораблі на сяючій рівнині. … Раптом довкола залягла тиша, ніби джунглі затамували подих. … Після сум’яття бою навкруги панувала чудесна тиша.

На кладовищі, коли труну опустили в могилу, в морозній тиші чітко, надривно звучав голос Мачтета — друзі клялися відплатити ворогам… … У кімнаті тиша. … Всюду тишь, Не слышно даже псов… … На нього цитьнули, бо в настороженій тиші віддавався найменший звук. … Од того безлюддя, од тієї тиші робилось моторошно.

Не раз, прокинувшись уночі, серед ворожої тиші, він тремтів, сповнений жахом. … І ось раптом в сій дзвінкій тиші почув він тиху музику, яка так довго і невловимо вилась круг його вуха, що навіть справляла муку! … Так було тепло, самотньо і лячно у віковічній тиші, яку беріг ліс, що діти чули власне дихання.

Була глибока тиша. … Місіс Вестон терпляче почекала дві хвилини, тоді, вже з нетерпінням, ще дві й нарешті порушила тишу. … Запала тиша. … Запала тиша. … Напружену тишу порушив Пауелл. … Запала напружена тиша. … Обидва принишкли в тиші. … Знову запала тиша. … На якусь мить запала тиша. … Запала мертва тиша.

Запанувала тиша. … Максим зажмурився і відчув холод усередині, і в голові майнула думка: «Все пропало», але пострілів не було, тиша тривала, нічого не було чути, окрім шереху і шипіння. … У підземеллі коливалася ватяна волога тиша, проте коридор не був мертвим. … У лісі запанувала тиша.

Ледве мине чотири години після розмови, як тишу над темними водами пляжу біля північного узбережжя Куби проріже звук мотора. … І, щоб порушити тишу, викликану її словами, запитала: – … порушив тишу його голос. … На хвильку запала тиша. … Рівно о дев'ятій голубий «шевроле» порушив тишу.

Ця тиша здавалася смертельною загрозою, вона мучила страшніше, ніж галаслива небезпека, яка щойно гатила в двері. … Вранішній галас змінився гнітючою тишею. … Легенький шурхіт білочок не порушував загальної тиші. … Тиша гнітила хлопця. … Тиша і спека на лузі паралізували хлопця. … Панувала мертва тиша.

Навіть Більбо, тишко з гобітівського затишку, розпізнав їх: з великих, важких, мовби кам’яних, облич, з велетенського зросту, з незвичайно великих ніг, не кажучи вже про мову, що була далеко, далеко не така, яку можна почути в салонах. … І запала тиша. … Але й тиша здавалася гобітові погрозливою.