ШЕКСПІР Вільям – Сонети
Жорстокий вороже, в добрі своїм Вдаєшся ти до нищення й розбою, – … А ми, кому явилась нині ти, Знімівши, слів не можемо знайти. … На дно пекельне наклеп я спровадив Тих ницих голосів, що скрізь гули, Я став глухий, як до сичання гадів, До підлих лестощів і до хули. … І, може, їх відводиш ти, кохана, Щоб ними вбити іншого когось.