БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло
Рідні й нерідні, близькі й далекі, але все свої – Друзі, товариші, матері, батьки, сестри… Безліч їх! … Де ж товариші? … Тут же були товариші! … Товариші нещастя! … Вони не були якоюсь спаяною частиною чи групою, чи відділом, і навіть не були близькими товаришами, – … Але не вийшов з бою, не залишив товаришів.