Кобилянська Ольга – Нiоба
люблений i почитуваний товаришами й старшими, а в товариствi боготворений, мов найкраща молода дiвчина. … Коли першi роки нещастя минули i мати з своiм горем усвоiлася, взяла безжурна, легка вдача ii знов верх, i гарна жiнка стала в товариствах i забавках та iнших товариських разривках шукати розради.