Результати пошуку слова: Тоді ж
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
Максим дивився й пригадував, що колись його дитяче серце стискалося від жалю й протесту, і він тоді думав: «Чому це так Богові захотілось крови? … Тоді – куди ж вони їдуть?.. … Бо ж тоді кожен пес мав господаря, мав певне пристановище, а кожен господар мав дах над головою, свій дім і свій окремий світ у ньому.
Микола Олійник – Леся
Чому ж тоді твій гуманний цар глухий до народного стогону? … Віддалилася й стихла пісня, і тоді виразнішим став скрип журавля над колодязем, брязкання відер, мекання овець на оборах. … Пригадався давній ярмарок у Луцьку, де вперше слухала від сліпого кобзаря пісню про Кармеля, і жандарм, що гримав тоді на старого. … Де ж тоді правда?
ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів
– Тоді, виходить, золоті жили виникають, як і мідні, знову десь усередині нашого вередливого бугра. … А чому ж тоді грецьке ім’я і грецька мова? … – А чому ж тоді Сколот поставився до нас краще, захищав нас від Дорбатая? … Але яких же тоді розмірів має бути цей підземний простір, що справляє враження цілої країни? … Що ж тоді?