Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Тойді Катерина Буде собі московкою, Забудеться горе; А поки що, нехай люде Що хотять говорять. … Тойді ж, мої любі, як мене не стане, Згадайте про мене, про мою Мар’яну; Я вам з того світа, любі, усміхнусь, Усміхнуся…» – … Так от як, друже, треба в люде На рік, на два піти У наймити; Тойді й побачимо, що буде.