Результати пошуку слова: Той-таки

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

мабуть, він таки запав в око і в душу маляреві, що той собор розписував. … По якомусь часі з-під столу виліз Васін товариш – той, що видався був Максимові таким похмурим і неговірким. … В нього був сподіваний заступник, в якого він вірив безмежно, як у свого батька, й сподівався, що той його все-таки не видасть на муки.

Записки українського самашедшого – Костенко Ліна

Posted on by / 0 Comment

А той тупий виконавець узяв таких, як сам, викрали Ґію Ґонґадзе, вивезли в ліс і застосували свої звичні методи. … Він таки вмер, той несподіваний свідок у справі Ґонґадзе, недавно затриманий «оборотень», організатор банди, він же й борець з організованою злочинністю, а відтак втаємничений як у злочинність, так і в боротьбу з нею.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Дивно влаштована людина: з неймовірною жадібністю гребе вона до себе все на світі, безмірно страждає, коли їй чогось не дістається, але ще більше мучиться, коли не може в той чи інший спосіб позбутися з таким трудом здобутого. … Той навіть не стежив за виразом її обличчя – такий упевнений був у дії послання.

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

Хто не ходив у походи — мав просту, в дерев'яних піхвах; а хто воював та відбив собі в татарського мурзи чи в польського пана, то носив шаблю із срібним держалом у срібних піхвах або в шкуратяних, оздоблених самоцвітами; кому ж пощастило захопити зброю в турецького паші, той таки мав коштовну шаблю.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

І довгенько гноми не могли більш нічого добитися від чарівника, такий той був заклопотаний: знай пускав кільця диму, змушуючи їх обертатися навкруг колон, надаючи їм найрізноманітніших обрисів та кольорів і, зрештою, виганяючи одне за одним у дірку в даху.

ПРУС Болеслав – Фараон

Posted on by / 0 Comment

Вглибині стояв якийсь чоловік з чорною бородою і волоссям, такий схожий на гарранця, що той не міг приховати свого подиву. … Хто був той, такий схожий на мене, якого я бачив тоді у вашому храмі? … Може, вони чекали наказу Техенни, але той був такий пригнічений, що навіть не думав про втечу.

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

Наївна, дивацька філософія, бо, відігравши ролю зв'язкового в небезпечну хвилину й допомігши командуванню орієнтуватися, де треба поставити свої гармати, щоб примусити ворога замовкнути – чи не я став за посереднього винуватця того, що ті наші гармати може наробили по той бік таких самих куп, як отам, у долині, під клунею.