Крістоф Рансмайр – Останній світ
Згодом ця чутка почала розтікатися, мов дощова вода спадистою вулицею, розгалужуватись, бігла вже кількома річищами, а там, де не знали таких слів, як Томи, Назон чи Трахіла, зупинялася й усихала. … Ох, та невже ж є такий закон, що зобов’язує дбати про якогось там римлянина, котрий пропав у Трахілі?