МИРНИЙ Панас – Голодна воля
А там знизу, з лук Пслових, білим курищем здіймається туман, піднімається вгору, чіпляючись за дерева, за траву і, наче білим пологом, прикриває її ноги. … – казав він, прилягаючи на траві коло неї, бажаючи як-небудь заглянути у її лице, подивитися в її очі. … Легенький морозець оббива лист з дерева, устилає траву срібним інеєм.