БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
треба ж було віддати їм її зовсім!» Та вже пізно. … Йому вже треба було втікати. … Йому вже треба було бігти вздовж по землі, надіючись хіба на щастя. … Але треба бігти… Та це ще півбіди. … Скоро ж бо треба розлучатись, тож ліпше непомітно обтинати нитки, щоб потім не так боліло, як усе увірветься нагло.