Результати пошуку слова: Тривожно
Григір ТЮТЮННИК – Вир
В хаті заскрипіло ліжко, і сонний голос тривожно запитав: — … Хтось тривожно крикнув: «Переймай!» — … Він, простягши руку, тривожно вимацує простір, очевидно, боячись наткнутися на неї випадково та пролити, а намацавши, підносить до рота і приказує так, як навчився за свої незчисленні мандри по весіллях та грищах: —
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
і золотисте це сяйво, може, душа моя хлоп'яча були злегка підбарвлені тривожною загравою. … сміялася, тривожно кажучи: «Ти, мой, Іванку, не заблудися поміж звіздамп, бо що буду робити без тебе?» Це нібито був жарт, але в її голосі тремтіла ревність. … — Допитувався тривожно сам у себе і сам над собою творив суд.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Жаліла його й дивувалася, і стало їй на серці дивовижно тривожно. … Дивився охочіше на стару: витяглася тривожно в його бік і аж вуха в неї ворушилися, так наслухала. … – спитав тривожно. … тварина раз по раз тривожно мукала. … Заіржав тонко й тривожно крилатий кінь і звів до Iвана великі, прегарні, майже людські очі.
Гнат Хоткевич – Довбуш
І саме в цей момент прибіг вартовий із тривожною вісткою, що їде якийсь пан, а з ним троє гайдуків. … Очі перестали вже бути спокійно веселими й тривожно забігали то туди, то сюди. … Тому йшли тільки ночами, оглядаючися тривожно. … — питалася тривожно Єлена. … Око нічого не говорить тривожного, а між тим тривога є.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник
З балки долинуло ледь чутне в завиванні буревію тривожно-болісне іржання. … Тривожно задудніли литаври. … Вранці осідлав коня, вишкріб з кишень усе, що встиг заробити на службі в Яблоновського, і вручив Вандзі, яка не приховувала свого тривожно-радісного настрою. … Серце його тривожно калатало в грудях.