БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський
Мовчав і мобілізовував рештки сил, щоб триматися бодай приблизно гідно. … Стиснув щелепи й сидів, намагався триматися з усієї сили, бо знав, як упаде – затовчуть ногами й паліччям, одіб’ють печінки, попередивши й параліч. … Голова все більше наморочилась… Ось – ось він втратить рівновагу й тоді… Намагався триматися рештками сил.