МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник
Тут було трохи затишніше. … – Якщо так, тоді зачекайте трохи, – … Приторочуй міцніше сідло позаду і їдь, а я трохи пройдуся пішака, бо ноги вже геть затекли… А згодом мене змінить Ненко, та й Арсен буде не від того… Якщо вже зараджувати лихові, то гуртом! … Нічого особливого не трапилося, провчив трохи одного раба, щоб чемніший був!