Результати пошуку слова: Трохи-трохи
ШКЛЯР Василь – Залишенець
– спитав Чорний Ворон, зводячись на лікті у твердому дерев’яному ліжку, трохи закороткому для його отаманського зросту. … – Ти таки трохи твердоголовий. … – Трохи не з місяць. … Став, застриг вухами, і Ворон ще раз завважив, що праве вухо коня живе – навскіс надрубане, трохи вкорочене, проте чутливе і сторожке.
Микола Олійник – Леся
Ні, хай ще трохи. … Вона тільки безсило опустилася на стілець і трохи згодом напівбайдуже спитала: — … Дорога, свіже повітря трохи розвіяли її смуток. … Од радощів вона трохи не звалила Лесю з ніг, за що та пригрозила їй, пообіцяла зачинити в будку. … То ти розказала трохи — і досить, про щось інше почни.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
Востаннє Він був трохи напідпитку, винувато-сумно всміхався, та із зіниць поволі й м’яко спливала, як завсіди, дочасна туга, бо таким Він уже вдався, що думка його вічно забігала поперед подій і ятрила душу загодя до лиха. … Але, врешті-решт, нестаткам хоч трохи можна було зарадити роботою, і вона гнала їх із хати.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів
Він усього лише трохи – зауважували тільки найближчі – згорбився, до того ж окуліст вимушений був призначити йому по цілому додатковому діоптрію. … І трохи нижче: “Мені мимоволі склалося щось на кшталт афоризму: поліційна держава – це там, де поліція рівною мірою всемогутня щодо чесних громадян і безсила щодо злочинців”.