ДЮРРЕНМАТТ Фрідріх – Суддя та його кат
Він нервово пройшовся вздовж краю тротуару сюди–туди. … Це була одна-єдина постать, яка збуджено ходила сюди–туди. … Лютц ходив сюди–туди біля вікна. … Він нервово ходив сюди–туди по листю перед катедрою, розглядав потворні фігури, які повтуплювалися у підсвітлений сонцем асфальт, а з їх ротів виплескувалася вода фонтана.