КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться Posted on by / 0 Comment Ранок був туманний, крізь морок виднівся лиман.
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment …грипування не раз Інні в напівмаренні — крізь реальний сніг із дощем за вікном — постане тропічний той Чіттагонг і напівзатоплені щогли, що стирчать із води, і образ туманний людини, далекої й вірної, що ходить у скафандрі по дну, серед акул, обстежує заволохатілі, напівзамулені судна, покриті черепашками та схожими на рептилій водоростями…
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови Posted on by / 0 Comment Утікають ліси, і пустелі, і гори… Утікає десь цілий світ, розпливчастий і туманний, нереальний світ, поставлений шкереберть.
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів Posted on by / 0 Comment Максим підійшов до вікна, якийсь час дивився на туманний, мокрий краєвид, на лісисту рівнину, розсічену стрічкою автостради, на високу металеву башту, що ледь видніла в тумані, відтак занудьгував і, не чекаючи запрошення, зайшов у лабораторію.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2 Posted on by / 0 Comment Настав туманний, дощовий ранок, ми спустились, нарешті, униз, але нікого не знайшли.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment …задумами, відтвореними артистично на папері чи просто зафіксованими якимись химерними лініями-натяками, хапливими рисками, гієрогліфами, що нагадували собою ембріон, туманний початок чогось, що не мало ще ні форми, ні назви, саму ідею.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment У цьому нескромному переслідуванні знаходиш якусь насолоду, але я переслідував її лишень як дух таїни, як туманний слід чогось незабутнього.
Жюль Верн – 20 000 льє під водою Posted on by / 0 Comment Розлючений Нед намагався очима пронизати туманний горизонт.
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів Posted on by / 0 Comment * Підводний човен вирвався з темних глибин, тягнучи за собою короткий, туманний, що швидко танув, шлейф.
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Тож тим громадянам Корінфа, чиї вогнища димлять навкіл акрополя та Священних джерел, слід начуватись… Оракул був дуже туманний і нікому нічого не промовляв, хоч скільки сушили собі голови Бакхіади.
