СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку
Годинника в нього не було, і він не знав, скільки минуло часу, поки тупцював на сходах, то піднімаючись угору, то спускаючись униз, але так, щоб не спустити з ока дверей. … – Злодії місто обсіли, а вони тупцяються на місці. … Латка загнулася, і на снігу, де злочинець тупцював, виламуючи хвіртку, цей дефект було видно досить виразно.