Володимир Сосюра – Третя рота Posted on by / 0 Comment …говориться, що Лишь один казак не весел…” Смутно і самотньо їде він осторонь товаришів, на чужому коні, з пониклим чолом… Товариші його питають, чому він такий невеселий: Аль турчанкой ты пленился в басурманском во краю… А козак їм відповідає: Это горе — нам не горе, Мы привыкли в горе жить, Чтоб по ветреной девчонке Сокрушаться и тужить….
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment Абатиса Адельгейда не знати з якими намірами — добрими чи лихими — турчала в ухо братові своєму про походження, цноти, привабу руської княжни, може, за звичаєм своїм, намагалася підсунути імператорові підложницю, як то робила щоразу…
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Але все те, свідок Бог, я вислухую і приймаю з спокійною душею і, хоч мав би передусім од вас оборони сподіватися, сам не пошкодую сил на відповідь, може, й не таку, яку огудникам моїм дати належало б, а коротеньку і швидку, аби тільки вони мені в ушу не турчали.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment могла б щоразу турчати султанові на вухо про великого візира.
Борис Грінченко – Під тихими вербами Posted on by / 0 Comment — Давай людей до себе прихиляти,— перепинив Карпову науку Зінько,— турчатимем їм у вуха, умовлятимем їх,— вони ж повинні побачити, що їм краще.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Здавалось, уся темрява була по вінця переповнена дивними переливами, свистом, тьохканням, несподіваними переходами від звуконаслідування іншим птахам до неповторного срібного кування, сопілкового турчання, могутньої хвали життю і завмираючих зітхань.
РІПЕЦЬКИЙ Степан – Українське Січове Стрілецтво Posted on by / 0 Comment попав в Карпатах в російський полон студент львівського університету, УСС, Василь Семець, родом з Турчанщинй.
