Результати пошуку слова: Ту

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3

Posted on by / 0 Comment

Чи тут живуть дракони? … – Ми вже тут самі здогадуємося, – … На північному заході відстань між стіною та Головною брамою столиці дорівнювала чотирьом лігам; тут вона була особливо високою та надійною і пролягала по стрімких урвищах понад вузькою при-річною долиною. … Тут не час та й не місце для гобітівських балачок.

СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів

Posted on by / 0 Comment

Воно тут було низьке і якесь тверде, без легковажної прозорості, яка натякає на незглибимість космосу і множинність населених світів, – … Максим пошукав у зеніті дірку, пробиту кораблем, але дірки там не було – розпливалися тільки дві великі чорні цятки, ніби краплини туші у воді.

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

Кобця, дав їх тільки передрукувати й подаю їх тут без ніякісіньких змін. … М.І.Туган-Барановського. … Тут редагував кооперативний місячник "Сільський господар", а незабаром, поруч нього організував і редагував двотижневик "Кооперативна Громада" з невеличким літературним відділом.

Записки українського самашедшого – Костенко Ліна

Posted on by / 0 Comment

а при чому ж тут я? … Правда, мріяв піти в науку, але інститут змізернів, кадри розлетілись по світу, я залишився з принципу, все ж таки це моя країна, я тут виріс, я тут живу, я не хочу в Силіконову долину, я не хочу в найкращі комп’ютерні центри Європи, я хочу жити і працювати тут.

ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів

Posted on by / 0 Comment

Ось подивіться, я тут нашвидку накреслила план початку печери. … Ліда охоче кивнула головою і тут-таки скоса глянула на Івана Семеновича: а як, мовляв, він ставиться до цього? … Ви мені тут усіх до своєї науки перетягнете. … Він розповідав: “Я тую печеру знаю добре, кожен її закуток пам’ятаю.

Стендаль – Червоне і чорне

Posted on by / 0 Comment

— така сама тупа в провінційних містах Франції, як і в Сполучених Штатах Америки. … Саме ця незручність для всіх дала панові де Реналю щасливу нагоду увічнити своє правління спорудженням муру заввишки двадцять футів і завдовжки тридцять-сорок туазів . … — Я старий, і мене тут люблять,— стиха сказав він сам до себе,— вони не посміють!

ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми

Posted on by / 0 Comment

На цій землі, що пахла «полином і безсмертником, сухим цвітом молодого буркуну й ще чимось гарячим і до щему рідним», проминуло дитинство Сашка, тут закладалися підвалини доброго ставлення до всього живого, він не втомлюватиметься писати про степовий край і його людей у кожній книзі.

Люко Дашвар – Мати все

Posted on by / 0 Comment

Бо все це може статися лише тут і лише з нами. … — ту вошу просять.  … Собача дошкреблося до мішка, обнюхало його, ніби — тільки тут! … Но не "очко" обычно губит, а к одиннадцати туз». — … Устала з-за столу, тупцяла на місці, ніяково всміхалася, та чомусь не Стасу, а пацієнту з підбитим оком.

Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях

Posted on by / 0 Comment

Думати – це гортати траґічні сторінки минулого, переживати за сумне сьогодення і з тугою дивитися в безрадісне майбутнє. … Я частенько заходив сюди перекусити після роботи, мені дуже подобалася тутешня кухня. … Мій джерсійський проїзний на метро тут не діє. … Ми попрямували в інший кінець тунелю, де був вхід на станцію підземки.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Востаннє Він був трохи напідпитку, винувато-сумно всміхався, та із зіниць поволі й м’яко спливала, як завсіди, дочасна туга, бо таким Він уже вдався, що думка його вічно забігала поперед подій і ятрила душу загодя до лиха. … – закричав я, але тут же зрозумів, що це я, плету казна-що.