Результати пошуку слова: Тьма-тьмуща
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі
Як вона зросла, то сонце світлом тьмарила своїм. … Нині ж блиск, що сонце тьмарив, закотивсь для мене, зник!…» … Став бридкий мені світанок, полюбилась ночі тьма. … Ти від двох нечистих духів вже колись мене звільнила, А тепер мене обсіла лютих каджів тьмуща сила,- В бран вони мене забрали, і звільнитися – несила.