ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі
Тьху! … Професор в жилетці, тьху. … А вона мені: я мать-одиночка… Тьху, прости господи… Раз на місяць моя одиночка пришле десять карбованців – та й живи… Зараз ось палити нічим, хоч хату розшивай. … От хазяюємо, тьху,- сплюнув Мирон. … – Тьху, трясця твоїй матері,- підхопився з лави Михей,- куди не повернусь, усі мені: не твоє діло!