Результати пошуку слова: Тюль

Знак м’якшення не пишеться перед я, ю, коли вони пом’якшують попередній приголосний перед звуками а, у: тюбик, тюльпан, нюанс, ілюзія, мадяр.

63 Якщо ти любиш пить, до мудрих прихиляйся, З тюльпановидими, веселими впивайся. 64 Дні весело збувай: свіжіша від тюльпана, Хай дівчина тобі всміхається кохана! Бо незабаром емерть, як чорна буря, зірве Сорочку днів твоїх, як пелюстки з тюльпана! Тож не топчи стебла: воно в останках, може, Тюльпановидої красуні корениться.

Саме панувало тимчасове замир’я, племена не виявляли войовничості, і Назон міг безтривожно заглиблюватись у їхні степи, вражений красою цієї варварської весни, морем червоних квітів, що їх і через тисячі літ прийдущі вчені-ботаніки називатимуть «скіфськими тюльпанами». — Про гардаман не чув, тюльколов?

На полиці каміна красувалося кілька блакитних порцелянових ваз із барвистими тюльпанами. Тюльпани на клумбах по той бік алеї пломеніли тремтливими вогнистими язичками. На полиці каміна красувалося кілька блакитних порцелянових ваз із барвистими тюльпанами.

От я здуру й купив вагон голландських тюльпанів. Там разні тюльпани – сині, чорні, фіолетові, жовті… Класні! – Бери свої тюльпани і шмаляй! – Кожен твій «пацан» бере букет голландських тюльпанів… Так, тільки одного кольору, ясно?

Тож, коли «Маня Авдієнко — філологиня» (як представилась товстуля) тицьнула йому в руки якийсь зшиток, відчепно взяв, запхав у кишеню, і, не прощаючись, ринувся відбивати у Романа — Фанфана Тюльпана невірну Віру. Фанфан Тюльпан, якщо й «стукнув», то з принуки, Степко — від простоти дрімучої…

Лише в наступну мить здогадася, що перед ним – чорні тюльпани. Ціла грядка чорних тюльпанів, що були в Місті великою рідкістю і цінилися дуже дорого. Біля грядки з чорними тюльпанами і порався професор Карл ван Гофф.

На кришці, припертій до веранди, розвівається складена вдвоє тюль жовтуватого відтінку. А вискладала все: й свічки, й хусточки для вінків, і перев’язки на руку, й тюль, і простині, й наволочки.

…склянка, або й навпростець пляшка з горілкою чи «біоміцином», а потім лежать вони проти сонця обпльовані, спітнілі, обляпані соком рибних консерв, отією знаменитою тюлькою в томаті, і воркують щось про бабів, курварство, або ж гундосять «Шумел камиш», або плачуть на своє безпросвіття, або ж кленуть Бога.