Результати пошуку слова: Тю-тю-тю
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Тютюновий дим, розділений течією повітря, незадоволено клублячись, розріджується. … Коли я на протязі багатьох літ складав історії, в яких моя особа творила ріжні подвиги, починаючий від геройських герців з Індіянами, драконами й кінчаючи перемогою над тюремними стінами, то я переказував те, що справді було.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський
Над усіма ними верховодив наш реверендисиме Галушкинський, котрого й величали тут «скубент», бо він у бекеші й курив тютюн з корінкової люльки. … Так ото й віддам я всього Клевеланда, а самому «тю тю»? … – сказав азартно Тютюн Ягелонський. … сказав Тютюн Ягелонський, – … Поїдь же, мій тюхтієчку!» Се вже до мене стосувалося.
Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески
– Тю! … І мила набрався, і тютюну, і солі! … – А тютюну? … – І тютюну румунського. … Ці громадяни одержать подарок від румунської влади: 1 кілограм мила, 1 кілограм солі, 5 пачок тютюну і 10 пачок сірників[3]. … У хлопців, у лісі, знаю ж, ні мила, ні тютюну, ні сірників. … Приніс я тоді хлопцям у ліс і мила, і тютюну, й солі.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки
З світлиці полився ясний світ, а з світом – густий дим од тютюну. … Балабуха скинув з себе дорожню одежу, ввійшов у світлицю, набив люльку тютюном, запалив і сів на стільці. … Знов усі троє замовкли, і тільки в світлиці було чути, як тріщав тютюн в люльках, як цибуки гарчали, ніби лихі собаки, а дим хмарами піднімався під стелю.