Результати пошуку слова: Тю-тю

тюркі́зм – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний тюркі́зм тюркі́зми родовий тюркі́зму тюркі́змів давальний тюркі́зму, тюркі́змові тюркі́змам знахідний тюркі́зм тюркі́зми орудний тюркі́змом тюркі́змами місцевий на/у тюркі́змі на/у тюркі́змах кличний тюркі́зме* тюркі́зми*

тюрча́нка – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний тюрча́нка тюрча́нки родовий тюрча́нки тюрча́нок давальний тюрча́нці тюрча́нкам знахідний тюрча́нку тюрча́нок орудний тюрча́нкою тюрча́нками місцевий на/у тюрча́нці на/у тюрча́нках кличний тюрча́нко тюрча́нки

Тю́дів – іменник чоловічого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Тю́дів родовий Тю́дова давальний Тю́дову знахідний Тю́дів орудний Тю́довом місцевий на/у Тю́дові, по Тю́дову кличний Тю́дове*

тютю́кав тютю́кали жін. … тютю́кала сер. … тютю́кало Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник тютю́кавши

Тю́шка – іменник чоловічого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Тю́шка родовий Тю́шки давальний Тю́шці знахідний Тю́шку орудний Тю́шкою місцевий на/у Тю́шці кличний Тю́шко*

Тюме́нь – іменник жіночого роду (місто в Росії) відмінок однина множина називний Тюме́нь родовий Тюме́ні давальний Тюме́ні знахідний Тюме́нь орудний Тюме́нню місцевий на/у Тюме́ні кличний Тюме́не*

тютюне́ць – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний тютюне́ць родовий тютюнця́ давальний тютюнцю́, тютюнце́ві знахідний тютюне́ць орудний тютюнце́м місцевий на/у тютюнці́, тютюнцю́ кличний тютюнцю́*

тюбете́йка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний тюбете́йка тюбете́йки родовий тюбете́йки тюбете́йок давальний тюбете́йці тюбете́йкам знахідний тюбете́йку тюбете́йки орудний тюбете́йкою тюбете́йками місцевий на/у тюбете́йці на/у тюбете́йках кличний тюбете́йко* тюбете́йки*

–  Тю, дурний! … Ми втратили пильнiсть i не тютьки, що в нас за спинами робиться. … Тю! … Наче хто нас зверху чимось важким тюкнув, аж ноги пiдкосилися. … У тюрму, значить, везе. … А ми… у тюрму їдемо. … Тюрму очима шукаємо. … Невже в Києвi така тюрма? … – Так ви, значить, не в тюрму нас, товаришу Паляничко.

тю́пання – іменник середнього роду відмінок однина множина називний тю́пання родовий тю́пання давальний тю́панню знахідний тю́пання орудний тю́панням місцевий на/у тю́панні, тю́панню кличний тю́пання*