БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів
мовив він, стурбовано озираючись і лаштуючись уже тікати. … Оглушені й знетямлені, мокрі й осліплені, ми кілька хвилин не знали, куди тікати, де ховатися. … Отож, хлопці, нам лишається одне – тікати в Діамантову печеру. … Ті бідолахи, що лишилися живі, залементували нелюдським криком і кинулися тікати в ліс.