РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик
Вона повільно підносила до невидимих губ червоний вуглик, робила вдих, і сріблястий дим на якусь мить заповнював увесь контур, ніби зсередини обмальовуючи тіло. … А потім, з останньою хмаринкою диму, воно, це тіло, знов тануло в темряві. … Знову тілом побігли мурашки. … Обличчя та тіло її вкривали синці та шрами.