Результати пошуку слова: Тіль
Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів
Я пригадую, ніби те було тільки вчора, як він важкою ходою підступив до дверей нашого заїзду, а слідом за ним прикотили на візку моряцьку скриню. … Хіба тільки ще он та скеля, з якої видно в морі кораблі… Як мене звати? … – Тоді я маю сказати вам тільки одне, сер, – … Сонце ще не встигло піднятись і тільки торкнулося своїм промінням.
Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник
Тільки листочки розлітаються! … Це я тоді тільки лейтенанта одержав. … Вона так нічого й не зрозуміла, все тринділа і на суді, і не слідстві: «А до чого тут я?» Той ревнивий бідолаха «вишки» не заробив, бо в ті роки її тільки «ворогам народу» давали. … Хоча не тільки у мене враження таке, що їх нарізно топили.
МАЙН Томас Рид – Морське вовченя
Вони називають мене «капітаном Форстером» або просто «капітаном», вважаючи, мабуть, що в селі тільки я один заслуговую на це прізвисько. … Мені тільки що дозволили гуляти самому, і я був у тому віці, коли хлопчики дуже люблять пускати паперові кораблики. … З нею могли боротися тільки досвідчені й витривалі плавці.
Олесь Гончар – Циклон
Де нас із ним тільки не носило! … З балкона такого ж, тільки повитого виноградом, дивився, як лопаються, падаючи, каштани, як смаглявіє листя лапате, а далі, крізь тишу дерев, світяться золоті верхи Софії… … Бо тільки тоді до людей дійде мій спів”. — … І тільки вхопив, шукас іншого, шукає отак упродовж цілого життя.
ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна
На її втомленому, милому обличчі не було подиву, тільки в синіх байдужих очах світилося щось несамовите. … Раптом – це було тільки мить – ніби хмаринка пройшла по його свідомості, запаморочилось у голові: чи не у сні він усе це бачить?.. … Для мого польоту важливі тільки ці сто сорок кілометрів атмосфери.
ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці
Це звичайнісінькі собі хлопці, яких можна впізнати по тому, що на уроках мови, і не тільки мови, вони час від часу замріяно дивляться кудись у вікно. … Тільки вихоплена сонцем з небесної безодні прозора пелюстка молодого місяця не тьмарилася, не танула, а наливалася світлом і ставала дедалі виразнішою.