Результати пошуку слова: У сні
УЕЛЛС Герберт – У безодні
А тоді Евансові стало моторошно, як це іноді буває уві сні. … А ще треба, щоб у цю сніжку не потрапили камінці. … Весь політ до тієї миті, коли я вибрався з прірви, нагадував скажений спуск із гори на санках, а ще це було мов уві сні. … А вам, шановні мої, раджу потренуватися падати зі скель у сніг.
Іван Драч – Григорій Сковорода
Але сніп цей проголошує думку, що далеко сягає за обрій побуту: «Усе – сіно». … Я прямо став міркувати таким чином: переяславські миші були причиною того, що мене викинули з великими неприємностями із семінарії… Після того як ви вчора розійшлися, коли я ліг спати, уві сні мене стало переслідувати бісеня.
Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом
І навіть у сні я бачив себе пожежником. … Снідали вони у великій загальній їдальні, де всім подавали однакову страву: яєчню з шинкою. … І наче у сні, вона витягала шухлядки комода, діставала стосики носовичків, сорочки, білизну і складала все це на комод зверху, не дивлячись, просто брала в руки й складала.
Володимир Сосюра – Третя рота
Крику її я нг чув… Це було як у сні… А далі — тьма… Далі — з слів матері. … Обдерті, ми покотом спали на своїй одежі, у сні мочилися на ній і жили, як мавпи… Вночі приходив вічно п’яний батько, і хату заливав горілчаний дух, і плач, і лайки матері… А батько в тумані алкоголю не бачив нічого і на голодні докори матері відповідав: —
ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій
У мій сон увійшла заграва міста над морем, що плинуло кудись далеко-далеко, край світу, і я силкувався пригадати (так само у сні, звичайно), де ж це я її щойно бачив? … Потім лисиця лінькувато пробігла повз мене, провалюючись у сніг, і, зупинившись віддалік, озирнулася. … Я стояв на дні, по коліна у снігу, що впав разом зі мною.
Олесь Гончар – Циклон
Вдосвіта, бувало, ще темно надворі, а нам уже гук: “Підйо-о-м-м!” Товплячись у дверях, вилітаєм з казарми у ніч, у сніг, на темний вогонь пічного морозу. … І в сніговій круговерті завихрилась уже людська жива круговерть. … Догнала його аж у парку і, накірчивши, добре натовкла носом у сніг, відлупцювала малого фона, як хотіла.
СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку
У вікно крізь розмальовані морозом шибки дивилася біляста від снігу ніч, тьмяно світився ліхтар на тому боці вулиці. … Через свій бокс і уві сні б’єшся. … і наче уві сні потяглася й заплющила очі. … Думки, наче сніг у завірюху, кружляли й плуталися. … Без снігу ще нічого: забрав, утік – і кінці в воду.