СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка Posted on by / 0 Comment Синій палахкотливий струмінь із сичанням увіткнувся в землю, лизнув стояки і на мить затримався на тілі лежачого.
Улас Самчук – Марія Posted on by / 0 Comment …зором неба, тоді старий Сірко вилазить зі своєї нори, волоче за собою кострубату тінь, протикаючи м’якими лапами сніговий цільник, виходить на край коралового гаю і тут, увіткнувши пащеку у місяць, заходиться довгим і пронизливим воєм.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2 Posted on by / 0 Comment Замість голови хтось увіткнув грубо обтесаний кругляк з намальованою кривою пикою і великим червоним оком посередині чола; коліна, трон і цоколь подряпані, запаскуджені безглуздими каракулями і гидкими значками жорстоких племен Мордору.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський Posted on by / 0 Comment Перед очима стояли дерева з листям, увіткнуті в землю, _ по обидва боки, а посередині чисто, гладенько й нічого нема.
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment І лише де натрапить на споруди з мокрого піску, напередодні старанно виліплені дітьми, на мініатюрний середньовічний замок з дбайливо виведеним комплексом веж, мурів та захисних ровів або загледить піщаний, зліплений дитячими руками кораблик (зародок «Оріона» з увіткнутим зверху вітрильцем із черепашки), —
РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал Posted on by / 0 Comment Михайло увіткнувся носом в останню сторінку «Одеської пошти», де звичайно вміщувалась різноманітна реклама.
Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник Posted on by / 0 Comment Традиційний дизайн доповнювався нашвидкуруч увіткнутою в землю невеличкою металевою загородкою та двома віночками з відповідними написами: “Коханому чоловіку – дружина” і “Дорогому батькові – діти”.
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА Posted on by / 0 Comment Його вуса, склеєні контушівкою, стирчали в різні боки, немов хтось увіткнув йому в кожну щоку по засохлому квачу від гуміарабіку.
Анджей Сапковський – Останнє бажання Posted on by / 0 Comment Сопух кіптяви зі смолоскипа, увіткнутого в залізне гніздо на стіні, збудованій з нерівних кам’яних блоків.
ГОМЕР – Іліада Posted on by / 0 Comment 99] Прямо летять його стріли й списи й не раніше ослабнуть, 100] Ніж увіткнуться у тіло людське.
