ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Здогадався, видно, чом дописав те отрок, але Ситникові не сказав, натомість уголос прочитав йому місце, де йшлося про книги. … – промовив Борис уголос і простягнув руку до телефону, щоб подзвонити до товариша, з яким давненько вже не обмінювався своїм бадьорим паролем «Є-2 – Є-4».
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова Posted on by / 0 Comment За вимовлений уголос намір до злочину, ми вже караємо, тож він тримає язика за зубами. … Олізар затремтів і раптом сказав уголос: –
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ Posted on by / 0 Comment подумав уголос Максим Троян і, докірливо подивившись на генерала, невдоволено махнув рукою. … Старий коваль не був письменним, тож листівку про сина йому читав уголос немолодий уже колгоспний рахівник Макар Падалка.
РОДРИГЕС Альберто – КРАХ Posted on by / 0 Comment Лейтенант витяг з кишені папірець зі слідами жувальної гумки, розгорнув і прочитав уголос: «Вони хочуть отримати план або інформацію про цех «С» нафтоперегінного заводу імені Ньїко Лопеса. … прочитав він уголос.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment І промовив уголос саркастично, при чім сам не впізнав свого голосу, так він басив від гарячки: – … з ясного неба, не поспішай убивати себе сам!» Так розважав уголос Роман, сидячи охляп на коні, гарячкуючи, ніби з високої трибуни повчав товаришів набутою за таку дорогу ціну мудрістю.
ВДОВИЧЕНКО Галина – Тамдевін Posted on by / 0 Comment Сказав уголос: «Так i зробимо». … Навiть зневажливо пирхнув уголос.
ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці Posted on by / 0 Comment уголос роздумував Капітан. … міркував уголос Капітан.
САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі Posted on by / 0 Comment Якін читав уголос переклад статті. … міркував уголос Вебстер.
Сонце заходить – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Потім сотник відчитав уголос молитву за усопших. … — Прочитай, пане полковнику, уголос,— каже хтось з гостей,— нехай усі почуємо.
ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО Posted on by / 0 Comment І Петрик почав уголос читати віршика, за кожним словом по черзі торкаючись долонькою Соложенички, Пундика, Вареничка, Марципанки і себе: Раз, два, три, чотири! … Петрик прочитав уголос: «Для себе самого – і більш ні для кого!
