Результати пошуку слова: Угорі

угорі́ти – дієслово доконаного виду (вигоріти) Інфінітив угорі́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа угори́ть угоря́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. угорі́в угорі́ли жін.р. угорі́ла сер.р. угорі́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник угорі́вши

угорі́ –

“Балкончик” угорі був різьблений, з химерним, як у старовинних “теремах”, поруччям і теж прикрашений двома півниками. Кінчився день, наближався вечір, а невтомний Катинський порався десь угорі з вантажем. – Там угорі, – Щоправда, ви самі там, угорі, маєте деяке метеорологічне приладдя.

Угорі під круглою стелею воно — як літнього ранку, внизу — як перед вечором. Чорний вихор із червоним полум’ям угорі миготить у щілииі дверей, то в один, то в другий — велика людина спотикається об якесь почуття, у великої людини заиадта чулість, велика людина чогось вагається, бореться сама з собою, мучиться.

Раптом він побачив угорі над собою, на гіллі павуків – величезних, страшних, – визначив Більбо за голубим каптуром, що стирчав угорі. Мала бухта всіяний рінню бережок; угорі нависало урвище, а на східному краї заслоняв бухту невеликий скелястий мисок. Угорі над ним лежав і спав дракон, жахливо погрозливий навіть уві сні.

–  А якщо так, то що виблискує там, угорі?  Світло проникало в неї крізь великий отвір угорі. Побачивши на жердині, яка стояла посеред кибитки і виходила в отвір угорі, невеличку блискучу бронзову пластинку з оздобами, Ліда раніше за всіх зрозуміла призначення цієї речі. Ранкове світло лилося крізь круглий отвір угорі.

–  Там угорі. –  Перев’яжіть мені руку, ось тут угорі. А втім, угорі на Арканзасі теж неспокійно. –  Десь там угорі на завороті. – Я навмисне не зробив тут угорі хвіртки, а підпер огорожу коритами. Он угорі літають орли – вони знають, де їхня здобич.

Він зняв його з голови і побачив руде п’ятенце: угорі на драбині сиділа курка і насмішкувато дивилася вниз. Вряди-годи по верхів’ях дубів пролітав вітер, листя журно шелестіло, ніби там угорі ішла тиха змова проти людей, що нівечили пилками та сокирами тіла могутніх дерев.

Він побачив угорі за скелею майже потонулий у зелені дім, – Зрозуміла нагло: від якогось часу вони з онукою почали жити в різних площинах: одна десь там, угорі, а друга – внизу. Спершу дощ був кволий і несміливий – це теж був її плач, його особливе відбиття там, угорі.