Удавлювати Posted on by / 0 Comment уда́влював уда́влювали жін. … уда́влювала сер. … уда́влювало Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник уда́влюваний Безособова форма уда́влювано Дієприслівник уда́влювавши
Удавчик Posted on by / 0 Comment уда́вчик – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний уда́вчик уда́вчики родовий уда́вчика уда́вчиків давальний уда́вчикові, уда́вчику уда́вчикам знахідний уда́вчика уда́вчики, уда́вчиків орудний уда́вчиком уда́вчиками місцевий на/в уда́вчикові, уда́вчику на/в уда́вчиках кличний уда́вчику уда́вчики
Ударяння Posted on by / 0 Comment ударя́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний ударя́ння ударя́ння родовий ударя́ння ударя́нь давальний ударя́нню ударя́нням знахідний ударя́ння ударя́ння орудний ударя́нням ударя́ннями місцевий на/в ударя́нні, ударя́нню на/в ударя́ннях кличний ударя́ння* ударя́ння*
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми Posted on by / 0 Comment За два тижні вже мовчки розумів Олеся, і, годі було Мовчану зиркнути на ковадло, Рубан хапав довжелезні кліщі, шурхав ними в горно, виймав залізний брус з білими кволими сполохами, кидав на тирлечко ковадла, брався за молот і так гатив часто, що Олесь ледве встигав мітити удари малим стрибучим молоточком».
Ударувати Posted on by / 0 Comment ударува́ти – дієслово доконаного виду (обдарувати; подарувати) Інфінітив ударува́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа удару́ймо 2 особа удару́й удару́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа удару́ю удару́ємо, удару́єм 2 особа удару́єш удару́єте 3 особа удару́є удару́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
