Результати пошуку слова: Удовин

ВОВЧОК Марко – Дев’ять братiв i десята сестриця Галя

Posted on by / 0 Comment

i стояла удовина хатка на луцi пiд горцю, иддалiк собi вiд усякого iншого житла й садиби, стояла на широкiй зеленiй луцi. … Хатка спустiла на цiлi днi, i як тiльки очима сягнути широкої луки, усюди очi бачили удовиних дiтей, що гралися та бiгали, та тiшилися тамечки.

ВОВЧОК Марко – Три долi

Posted on by / 0 Comment

Ми з Катрею дуже ту Марусю любили, i було так: аби нам годинка вiльна – бiжимо-летимо до неї, хоч удови ми й боялися трохи: Катря i та мiшалася перед удовиним поглядом. … Та менi з-за його плеча удовине личко красовите движiтиме… менi їх любi слова чуються, я їх кохання спочуваю, в мене серце схне!..

МАТІОС Марія – Нація

Posted on by / 0 Comment

…від згублених дівочих вінчиків, що рік за роком котилися з афинників у малинники, з малинників – в обороги, з оборогів – на запашні передзимні сіна, в удовині перини, з удовиних перин – у ретельно прибрані комори пишних сільських молодиць, що одною рукою молилися Богу коло своїх шлюбних чоловіків, а другою – давали у вікно знак Іларієві…

Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди

Posted on by / 0 Comment

На Оксану одночасно, мов заметіль, обвалились давня дівоча ніч любові і оцей призахідний день удовиної печалі. … За конюшиною білою повінню стояли гречки, над ними в удовиній самотині сумувала груша-дичка, а біля неї перепілка розпачливим голосом скликала своїх діток, яких порозгублювала на зжатому полі.