ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ
— Нате їжте, та йдіть уже додому, бо мені спать хочеться. … Збираємося ми щонеділі біля двору Василя Силки, як уже засинює на вечір, і місяць, холодний, жовтневий, стоїть посеред неба. … — Це ж проїхали раз — уже відкинь від чотирьох з половиною тисяч дев'ять кілометрів. … До Силки вскочив не стукаючи, бо в них уже теж світилося.